Конвенції та стратегії
Компоненти довкілля
ГоловнаБіологічне різноманіттяКонвенції та стратегії

Конвенції та стратегії

 Межі екосистем, природних ландшафтів та біологічних видів зазвичай не збігаються з кордонами окремих держав. Охорона окремих видів у певних країнах малоефективна, необхідно оберігати екосистеми в цілому. Знищення природних багатств, або надмірна експлуатація певного біологічного виду в одній державі негативно впливає на стан цього виду в сусідніх країнах, а в деяких випадках наносить шкоду в глобальному масштабі.

Міжнародні екологічні конвенції допомагають державам дійти згоди у досягненні загальної мети. Як і багато інших міжнародних угод, їх назва часто включає назву міста, де вони були підписані.

Глобальні конвенції

Конвенція про біологічне різноманіття

Конвенція про біологічне різноманіття (КБР) підписана у 1992 році у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) 168 державами, чинна з 1993 року. КБР має 196 договірних Сторін, до яких Україна приєдналась у 1994 р.

КБР має на меті збереження ресурсів живої природи на глобальному рівні, і запроваджуює термін «біорізноманіття». Цей термін означає комплексний підхід, який дає не тільки наукове означення, але й бере до уваги соціальні і економічні виміри. Життя на Землі є частиною системи взаємозв’язаних між собою компонентів, ідея біологічного різноманіття виражає необхідність існування різноманітності екосистем, біологічних видів та генів.

Сторони конвенції погодилися розробляти і поєднувати свої національні стратегії збереження біорізноманіття як для систем, видалених з природного місця існування ех sіtu, так і для таких, які знаходяться у природному оточенні іn sіtu. Вони домовились про стале використання біоресурсів, впровадження оцінки впливу на навколишнє середовище і забезпечення рівноправного доступу до генетичних ресурсів і біотехнологій.

Сторони Конвенції взяли зобов’язання підготувати національні стратегії збереження та сталого використання біорізноманітя. Цей термін вже набув поширення в міжнародних відносинах і в політиці. Його вживають урядові установи, засоби масової інформації і широкі кола зацікавленої громадськості.

Щоб дізнатися більше, відвідайте сайт  httр://www.bіоdіv.оrg.

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (Рамсарська конвенція)

Підписана в Рамсарі (Іран) у 1972 році, конвенція об’єднала зусилля 127 держав. Конвенція створила основу для міжнародної співпраці з метою збереження і раціонального використання водно-болотних угідь та їх ресурсів.

Рамсарські угіддя

Одним із зобов’язань Сторін є номінація територій для включення їх у Рамсарський список водно-болотних угідь міжнародного значення. Наразі такий статус набуло 1085 водно–болотних угідь із загальною площею 82,1 мільйонів гектарів. Управління цими територіями організовано так, щоб їхній «екологічний стан» був незмінним.

В 1996 році постійний комітет Конвенції вибрав 2 лютого, річницю підписання Рамсарської конвенції, як дату святкування та проголошення Конвенції про водно-болотні угіддя на цілій земній кулі. Святкування повинно висвітити важливість водно-болотних угідь для людей та потребу їх розумного використання. Водно-болотні угіддя є важливою частиною біорізноманіття, і цей день існує, зокрема, для того, щоб показати, що ці угіддя є добре захищеними.

Щоб дізнатися більше, відвідайте сайт  httр://rаmsаr.оrg .

Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини

Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини прийнята Генеральною конференцією ЮНЕСКО у 1972 році. Зараз вже понад 150 країн підписали цей документ. Це найбільш універсальний міжнародний правовий інструмент захисту культурної і природної спадщини.

Об’єкти всесвітньої спадщини

Сторони Конвенції вважають, що об’єкти культурної і природної спадщини в окремих державах мають виняткову важливість та міжнародне значення. У зв’язку з цим, їх захист і збереження має взяти на себе міжнародна спільнота.

Уряди спільно визначають об’єкти спадщини і проводять їхнє поглиблене дослідження та оцінку. Після схвалення Комітетом з всесвітньої спадщини вони включаються до Списку об’єктів всесвітньої спадщини. Об’єкти підрозділяються на природні, культурні і змішані — природно-культурні, а також на нову категорію – культурні ландшафти. З 28 об’єктів всесвітньої спадщини в країнах Європи, позначених як природні та змішані природно-культурні об’єкти, найбільш відомою є Біловезька Пуща, розташована в Білорусі та Польщі.

Щоб дізнатися більше, відвідайте сайт  httр://whс.unеsсо.оrg/еn/соnvеntіоntехt.

Конвенція про охорону мігруючих видів диких тварин

Підписана в Бонні (Німеччина) у 1979 році, відома як Боннська конвенція.

Мета конвенції полягає у збереженні мігруючих видів тварин під час їх міграції. Документ вказує на необхідність міжнародної співпраці для їх захисту, а також на необхідні заходи щодо збереження мігруючих тварин та їхніх місць існування. Особливе значення приділяється таким видам, охорона яких вимагає співпраці декількох держав.

Сторони конвенції обмінюються інформацією і координують свої дослідницькі та регіональні природоохоронні програми. Участь у Боннській конвенції доповнює участь у Рамсарській конвенції та Конвенції про біологічне різноманіття.

З моменту набрання чинності, у листопаді 1983 року, число її країн-учасниць поступово зростає, і станом на 2008 рік становить 103 країни Африки, Центральної і Південної Америки, Азії, Європи та Океанії.

Всесвітній день захисту тварин святкують 4 жовтня. Рішення про впровадження цього свята прийнято учасниками Міжнародного конгресу з захисту природи в Італії, у 1931 році. Його підтримали організації у різних країнах світу, створені з метою захисту тварин. В цей день проводять різноманітні заходи з метою підвищення суспільної свідомості та активності громадян щодо захисту тварин.

Щоб дізнатися більше, відвідайте сайт  httр://www.сms.іnt.

Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що знаходяться під загрозою зникнення (СІТЕS)

Підписана у Вашингтоні у 1973 році, ця конвенція встановлює міжнародний контроль над міжнародною торгівлею видами дикої флори і фауни, що знаходяться під загрозою зникнення. Вона вимагає державного ліцензування і сертифікації видів, призначених для торгівлі. У випадках, коли певному виду загрожує зникнення, СІТЕS повністю забороняє їхній продаж.

Щоб дізнатися більше, відвідайте сайт  httр://www.сіtеs.оrg.

Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі

Ця конвенція була підписана у Берні у 1979 році і є ключовим інструментом збереження біологічного різноманіття в Європі. Мета конвенції полягає у збереженні дикої фауни і флори та їх природного середовища існування. Сторони конвенції повинні на національному рівні впроваджувати заходи щодо управління популяціями дикої флори і фауни у відповідності до певних екологічних, наукових і культурних вимог.

Щоб дізнатися більше, відвідайте сайт httр://соnvеntіоns.сое.іnt/Тrеаty/ЕN/Тrеаtіеs/Нtml/104.htm.

Мережа Емеральд

Мережа Емеральд складається з територій, які мають наукове і природоохоронне значення для Європи. Ці території тісно пов’язані з програмою Nаturа 2000:  httр://www.nаturа.оrg.

У 1989 році Постійний комітет Бернської конвенції запропонував створити цю мережу як частину заходів реалізації конвенції. У 1996 році комітет прийняв таке рішення, враховуючи рекомендації Керівного комітету, що мережа виграє від застосування “м’якого права” конвенції та від широкого географічного охоплення. Сьогодні число учасників мережі Емеральд нараховує близько 50 країн.

Пан’європейська Стратегія біологічного і ландшафтного різноманіття

Цей документ, підписаний у 1995 році в Софії (Болгарія), пропонує проведення низки узгоджених заходів, спрямованих на збереження екосистем, природних місць існування та біологічних видів (включаючи їхнє генетичне різноманіття), а також природних територій європейського значення.

Одна з найважливіших цілей Стратегії полягає у розвитку Пан’європейської екологічної мережі, яка складається з таких ключових елементів: утворення транзитних територій для мігруючих видів, запровадження коридорів між екологічними нішами, а також заходів, які сприятимуть поширенню та міграції видів.

Щоб дізнатися більше, відвідайте сайт

httр://www.сое.іnt/t/dg4/сulturеhеrіtаgе/nаturе/Віоdіvеrsіty/Dеfаult_еn.аsр.

Парки для життя

Програма «Парки для життя» є першим міжнародним планом зі створення адекватної, ефективної та добре керованої мережі природоохоронних територій в Європі.

Цей план дій передбачає включення у національне та регіональне планування природоохоронних районів. Таким чином підсилюється роль принципів сталого розвитку в таких галузях, як сільське і лісове господарство, транспорт і туризм. Природоохоронні території мають утворити інтегровану і взаємопов’язану екологічну мережу, яка включає екологічні коридори та буферні зони, які заповнюють істотні прогалини мережі.