Парниковий ефект
Глобальні виклики
ГоловнаЗміна кліматуПарниковий ефект

Парниковий ефект

Парниковий ефект існував з тих пір, як у Землі з’явилася атмосфера, завдяки чому Земля є теплішою, ніж вона була б без атмосфери. 

У 1827 році французький учений Жан Батист Жозеф Фур’є дав теоретичне обґрунтування феномену парникового ефекту: атмосфера пропускає короткохвильове сонячне випромінювання, але затримує відбите Землею довгохвильове теплове випромінювання. А швецький хімік Сванте Арреніус, в 1896 році, провістив, що через спалювання вугілля в атмосфері змінюється концентрація СО2, і це повинно привести до потепління клімату. З того часу, його прогноз був підтверджений численними лабораторними дослідженнями та спостереженнями за атмосферою.  

До початку промислової революції в середині 18 століття економіка головним чином залежала від примітивного сільського господарства та торгівлі. Технічний прогрес, масштабне спорудження фабрик, величезні обсяги промислового виробництва, механизація сільського господарства поступово призвели до підвищення рівня забруднення довкілля та виділення в атмосферу Землі великої кількості парникових газів, зокрема, СО2, NОх, фреонів та метану.

Підвищена концентрація парникових газів викликає збільшення кількості затриманого сонячного тепла і, таким чином, спричинює підвищення температури атмосфери Землі. Таке явище називається «парниковим ефектом». Хоча парниковий ефект є цілком природнім феноменом, він значно посилився в результаті діяльності людини у 20-му сторіччі, і сьогодні ми бачимо спустошливі наслідки парникового ефекту, зумовленого промисловою діяльністю людини. Наукові дані незаперечні: клімат планети змінюється внаслідок глобального потепління спричиненого діяльністю людини.